за дружбу не дякують!...

[[GabrieL]]

а чому ні? ми так часто забуваємо/не встигаємо/не можемо сказати про те, які ми вдячні.... як ми когось цінуємо...
Ми маємо час на все: погуляти, повчитись, посидіти в контакті, почитати, поговорит по мобільному, поспати, поїсти, випити чаю-кави, покурити подивитись фільм, сходити в гості, але в нас не вистачає часу на прості слова:
дякую, що ти в мене є.... дякую, що ти мій друг...
Ми встигаємо за день сказати купу всього: образити і підбадьорити, позаздрити і поділитись, попліткувати і поділитись новинами, але в нас елементарно не вистачає часу на прості слова:
дякую, що ти в мене є.... дякую, що ти мій друг...
Ми можемо сказати все: ненавиджу, люблю, байдуже, пофіг,нема часу... ми можемо сказати правду чи збрехати, але чогось у нас не вистачає духу сказати прості слова:
дякую, що ти в мене є.... дякую, що ти мій друг...

За дружбу потрібно бути вдячними....

Comments

[Лаврова]

ППКС))
Справді, дякувати потрібно.. Блін, треба завести в себе таку традицію: хоча б раз на тиждень — для початку — дякувати своїм дорогим, що вони у мене є..))

[[GabrieL]]

ппкс????????

це була своєрідна відповідь одній людини... дуже близькій...

[Лаврова]

Оу... Тоді краще видали мій коментар.

[[GabrieL]]

та ні, відповідь в контакті... відкрита... все ок!

[Лаврова]

Незручно себе почуваю =___=

[[GabrieL]]

перестань!!!