на самом деле человеку очень мало нужно для счастья...
Він ніжно обіймав мене... Торкався своїми холодними пальцями і ніби грав на струнах серця... Він шепотів... "Ти моя... а я навіки твій..." він торкався моїх уст лишаючи на них солоний присмак сліз.... пестив моє волосся і вдихав у мене свої настрої... у нього було дивне французьке ім'я - Біль....
Он нежно обнимал меня... асался своими холодными пальцами и как-будто играл на струнах сердца.... Он шептал: "Ты моя... а я навели твой..." он касался моих губ, оставляя на них соленый привкуч слез.... играл моими волосами ы вдыхал в меня свое настроение... у него было странное французкое имя - Боль....
-
-
22.08.2010 в 00:23