якось так.

[[GabrieL]]

Читаю чужі історії, вбираючи до краплі емоції чужих почуттів. Я не знаю чого я хочу від життя, але точно знаю чого НЕ хочу: не хочу жити їхнім життям, їх придумано-надуманими історіями, зобов'язаннями і сім'ями "гарна партія" і "так годиться". Я не хочу все життя очікувати чи жити в страху, а ще більше не хочу чекати, коли "кохання прийде в шлюбі". Я хочу жити, рпоживати і відчувати кожну мить, а не жити в страсі, що емоції - то гріх. Я не хочу шлюбу і сім'ї в якій, за їх версію всесвіту мні можна лише народжувати і годити чоловіку, я не хочу життя в якому єдиний сенс - бути слжнкою чоловіка. Я НЕ ХОЧУ життя, яке більш подібне до емоційного аскетизму.

а ще. я не знаю як буде далі. я просто хочу вірити, що все буде. треба просто почекати. Ще трохи.

зараз робота-фото-книги-вилазки в місто. мінімум часу на роздуми. поки так легше.

@музыка: Kelly Clarkson – My Life Would Suck Without You

Comments

[Flynt]

А навіщо тоді чужі історії? Чужий досвід, можна сказати, і не досвід зовсім)

[[GabrieL]]

Flynt, чужі історії - то книги. Я зараз дуже багато читаю - і всі емоції (маю на увазі особисто-інтимного характеру) - звідти) просто період такий)